Здравствуйте, в этой статье мы постараемся ответить на вопрос: «Відпустка з послідуючим звільненням». Также Вы можете бесплатно проконсультироваться у юристов онлайн прямо на сайте.
Содержание:
Піти у відпустку з подальшим звільненням можливо при звільненні за власним бажанням, а також у звільненні у зв’язку із закінченням строку трудового договору та з причин, не залежних від сторін. Якщо трудовий договір розривається з ініціативи роботодавця з причини винних дій працівника (прогули, розкрадання тощо), можлива лише грошова компенсація.
Якщо ви прийняли рішення звільнитися, вже перебуваючи в черговій оплачуваній відпустці, про відпустку з подальшим звільненням мова не йде: вирішивши звільнитися, ви повинні написати заяву про звільнення не пізніше, ніж за два тижні до передбачуваного дня звільнення. Якщо якась частина цих двох тижнів «не вписується» в ваш відпустку, вам потрібно буде після відпустки виходити на роботу і допрацьовувати ці дні.
Відпустка з подальшим звільненням і звільнення під час відпустки
У той же час ст. 38 КЗпП передбачено , що у разі , коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, зокрема , у зв’язку з переїздом на нове місце проживання, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк , про який просить працівник. Зазначимо , що в такому випадку в заяві повинна бути вказана дата звільнення і причина .
Таким чином, можливі два варіанти: якщо в заяві вказана дата звільнення 30.09.2013 , то звільнити співробітника необхідно саме 30.09.2013 р. Трудова книжка , згідно з абз. 5 п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 , повинна бути видана працівникові в день звільнення , тобто 30.09.2013 р. , з внесеним до неї записом про звільнення.
Відповідно до трудового законодавства право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями (далі ― підприємство), незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. А якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день, ч. 5 ст. 241 1 КЗпП.
Тому якщо працівник вирішить використати перед звільненням відпустку іншого виду, приміром — відпусту без збереження заробітної плати, відпустку для догляду з дитиною, до досягнення нею трьох років чи навчальну відпустку, то це не вважатиметься відпусткою з наступним звільненням. У такому разі працівник повинен писати дві заяви — про надання відпустки та про звільнення. Ці заяви можна продати як одночасно, так і в різні дні.
Відпустка з подальшим звільненням: як оформити?
Цією ж статтею передбачено, що в разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може надаватися і тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку дія трудового договору продовжується до закінчення відпустки.
Статтею 3 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон «Про відпустки») передбачено, що за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни), йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення при цьому є останній день відпустки.
Щодо можливості надання відпустки з подальшим з інших підстав, зокрема, звільненням за угодою сторін (п. 1 частини першої ст. 36 КЗпП) або за переведенням на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду (п. 5 частини першої ст. 36 КЗпП) то відпустка з подальшим звільненням також може надаватися. Та слід звернути увагу, що для припинення трудового договору за цими підставами потрібна згода роботодавця, отже, на думку автора, якщо вже погоджено питання звільнення, а працівник подає заяву про надання відпустки з подальшим звільненням після погодженої дати звільнення, то роботодавець не може йому відмовити.
Зазвичай після відпочинку у відпустці працівники повертаються на роботу та з новими силами стають до виконання своїх службових обов’язків. Але трапляється, що окремі з них виявляють бажання звільнитися одразу після відпустки або під час неї. Чи передбачено таке трудовим законодавством, як правильно оформити та розрахуватись із працівником у подібній ситуації, читайте далі у статті
А що на практиці?
Право на відпочинок працівників гарантовано Конституцією України (ст. 45), а реалізується воно відповідно до КЗпП (глава V), Закону про відпустки та інших нормативно-правових актів.
Згідно зі ст. 2 Закону про відпустки та ст. 74 КЗпП України, право на відпустку мають громадяни України, а також іноземні громадяни й особи без громадянства, які працюють в Україні і перебувають у трудових відносинах з підприємством незалежно від його форми власності та виду діяльності. Право на відпустку мають і особи, які працюють у фізичної особи за трудовим договором.
А ось громадяни, які працюють за договорами цивільно-правового характеру, не мають права на відпустки, бо такі відносини є цивільними, а не трудовими. На таких осіб не поширюються гарантії, встановлені трудовим законодавством, зокрема щодо права на відпочинок.
02.
А що на практиці?
Тривалість основної та додаткових відпусток є різною та залежить від багатьох чинників. Проте вона завжди розраховується у календарних днях, незалежно від режимів та графіків роботи на підприємстві (ст. 5 Закону про відпустки).
При розрахунку як тривалості основної відпустки, так і додаткових, святкові та неробочі дні не враховують. Це означає: якщо на той період, на який надається відпустка, припадають святкові та неробочі дні, її тривалість збільшується на кількість таких днів.
В Україні встановлено 10 святкових та неробочих днів (ст. 73 КЗпП):
1 січня — Новий рік;
7 січня — Різдво Христове;
8 березня — Міжнародний жіночий день;
1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;
9 травня — День Перемоги;
28 червня — День Конституції України;
24 серпня — День Незалежності України;
один день (неділя) — Великдень;
один день (неділя) — Трійця.
Приклад
Працівникові надається відпустка тривалістю 24 календарні дні з 8 серпня 2013 року. Тривалість такої відпустки збільшується на один день, тому що 24 серпня є святковим днем.
Зверніть увагу! Вихідні дні (субота, неділя) до тривалості щорічних відпусток включаються як звичайні календарні дні. Тому на кількість вихідних днів, які припадають на період відпустки, відпустка не продовжується.
Слід враховувати, що загальна тривалість щорічних основної та додаткової відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів (ст. 10 Закону про відпустки).
04.
А що на практиці?
Тривалість основної відпустки за відпрацьований рік не може бути меншою ніж 24 календарні дні. Це мінімум, який встановлено у ст. 75 КЗпП та у ст. 6 Закону про відпустки. Виняток становлять сезонні працівники, а також тимчасові працівники (згідно зі списком сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженим постановою КМУ від 28.03.97 р. №278), відпустка яким надається пропорційно до відпрацьованого ними часу.
Категорії працівників, які користуються правом на відпустку більшої тривалості, показані у таблиці 1.
Відпустка з подальшим звільненням
А що на практиці?
Додаткові щорічні відпустки працівник може використати або одночасно з основною відпусткою, або окремо від неї. Таке право працівника закріплено у ст. 10 Закону про відпустки. Згідно з тією самою статтею щорічні основна й додаткові відпустки повинні надаватися працівникові, як правило, у межах відповідного робочого року працівника. Таким роком для працівника вважається проміжок часу, що за тривалістю дорівнює календарному року, але розраховується з дня прийняття його на роботу.
Категорії працівників, які мають право на додаткові щорічні відпустки, а також умови праці, які дають на це підстави, див. у таблиці 2.
А що на практиці?
Статтею 79 КЗпП та статтею 10 Закону про відпустки передбачено такий порядок погодження періодів надання щорічних відпусток працівникам:
1) за ініціативою власника (уповноваженого ним органу) або виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу складається графік відпусток. При складанні графіків ураховуються особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. А тому кожен працівник має право обирати (пропонувати) найсприятливіший період для своєї відпустки. Проте при складанні графіка мають враховуватися також інтереси роботодавця;
2) з урахуванням інтересів обох сторін формується остаточний варіант графіка, який затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом;
3) затверджений графік доводять до відома всіх працівників підприємства.
А що на практиці?
На прохання працівника щорічну відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості. Проте основна безперервна її частина має становити не менше 14 календарних днів. Це може бути як перша частина, так і друга, третя і т. д.
Наприклад, річну відпустку працівника загальної тривалості 28 днів можна розбити на 6, 8 та 14 днів.
З метою недопущення втрат робочого часу роботодавець може й не погодитися на поділ відпустки. Він також може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки.
Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівникові, як правило, до кінця робочого року, але в будь-якому разі не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
12.
А що на практиці?
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою жодних обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП). А оскільки всі громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, мають право на відпустку (ст. 2 Закону про відпустки), сумісники також мають право на щорічну відпустку. Тобто сумісник має право отримати щорічну відпустку і за основним місцем роботи, і за неосновним місцем роботи (сумісництвом). При цьому як щорічна відпустка за основним місцем роботи, так і щорічна відпустка, що надається за сумісництвом, підлягає оплаті.
Тривалість відпустки за сумісництвом така ж сама, як і тривалість відпустки за основним місцем роботи, і не може бути меншою за 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору за сумісництвом.
Як правило, відпустка на підприємстві, де працівник працює за сумісництвом, надається у той самий час, що й за основним місцем роботи.
14.
Відпустка з подальшим звільненням: підстави та оформлення
Стаття 27. Органи нагляду і контролю за додержанням законодавства про відпустки
Нагляд за додержанням законодавства про відпустки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, а також іншими уповноваженими на це державними органами.
(частина перша статті 27 у редакції
Закону України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)
Контроль за додержанням законодавства про відпустки здійснюють в межах своєї компетенції центральні та місцеві органи виконавчої влади та профспілкові органи.
(частина друга статті 27 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)
Частину третю статті 27 виключено
(згідно із Законом України
від 14.10.2014 р. N 1697-VII)
Стаття 28. Відповідальність за порушення законодавства про відпустки
Особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно з законодавством.
За загальним правилом розрахунковим періодом для обчислення відпускних та компенсації за невикористані відпустки вважається період за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Якщо працівник пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.
Проте, наприклад, якщо працівника зараховано на роботу 03.05.2017 р. (не в перший календарний день місяця), але цей день є першим робочим днем місяця за графіком роботи підприємства, то зазначений місяць враховуватиметься повністю при обчисленні середньої заробітної плати для працівника, який відпрацював на підприємстві менше року. А у разі якщо працівника зараховано на роботу вже 04.05.2017 р., то зазначений місяць при обчисленні середньої заробітної плати не враховуватиметься.
Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, наприклад, прийнятий на роботу 04.05.2017 р., а звільняється 26.06.2017 р., тобто відсутній повністю відпрацьований місяць, середня заробітна плата для розрахунку відпускних (частіше — компенсації за невикористану відпустку) обчислюється відповідно до передостаннього абзацу п. 4 Порядку № 100 виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
При визначенні тривалості розрахункового періоду святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) не враховуються. Для зручності наведемо інформацію про календарні дні, що враховуються при визначенні тривалості розрахункового періоду (табл. 1).
Таблиця 1
|
Місяць |
Кількість |
Кількість святкових і неробочих днів |
Календарні дні, |
|
2016 рік |
|||
|
Травень |
31 |
3 (1, 2, 9) |
28 |
|
Червень |
30 |
2 (19, 28) |
28 |
|
Липень |
31 |
— |
31 |
|
Серпень |
31 |
1 (24) |
30 |
|
Вересень |
30 |
— |
30 |
|
Жовтень |
31 |
1 (14) |
30 |
|
Листопад |
30 |
— |
30 |
|
Грудень |
31 |
— |
31 |
|
2017 рік |
|||
|
Січень |
31 |
2 (1, 7) |
29 |
|
Лютий |
28 |
— |
28 |
|
Березень |
31 |
1 (8) |
30 |
|
Квітень |
30 |
1 (16) |
29 |
|
Травень |
31 |
3 (1, 2, 9) |
28 |
|
Червень |
30 |
2 (4, 28) |
28 |
|
Липень |
31 |
— |
31 |
|
Серпень |
31 |
1 (24) |
30 |
|
Вересень |
30 |
— |
30 |
|
Жовтень |
31 |
1 (14) |
30 |
|
Листопад |
30 |
— |
30 |
|
Грудень |
31 |
— |
31 |
Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Приклад 1
Працівника прийнято на роботу 03.01.2017 р. (перший робочий день місяця за графіком підприємства). З 12.06.2017 р. йому надається щорічна відпустка на чотири календарні дні.
Заробітна плата за січень — травень 2017 р. становить 31 550 грн.
Розрахуємо суму відпускних.
Оскільки працівник на підприємстві відпрацював
менше року, то середня заробітна плата обчислюватиметься за фактичний час роботи (з першого числа місяця після оформлення на роботу
до першого числа місяця, в якому надається
відпустка).
Зазначимо, що 03.01.2017 р. є першим робочим днем місяця за графіком роботи підприємства, то січень враховуватиметься повністю при розрахунку середньої заробітної плати.
Розрахунковим періодом для такого працівника буде січень — травень 2017 р., у якому 144 к. дн.
Визначимо середньоденну заробітну плату:
31 550 грн : 144 к. дн. = 219,10 грн.
Сума відпускних становить:
219,10 грн × 4 к. дн. = 876,4 грн.
Відпустка з наступним звільненням
У разі коли нарахування середньої заробітної плати проводиться до закриття відомостей на заробітну плату, після проведення нарахування всіх виплат працівнику можуть здійснити перерахунок середньої заробітної плати з урахуванням донарахованих сум.
При обчисленні середньої заробітної плати для працівника з відрядною формою оплати праці у разі відсутності оперативних даних за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
Наприклад, працівнику надається відпустка з 01.06.2017 р., тобто розрахунковий період червень 2016 р. — травень 2017 р. і ще відсутні оперативні дані щодо його заробітної плати за травень 2017 р., йому можуть провадити розрахунок середньої заробітної плати з урахуванням заробітної плати за квітень 2017 р. Після визначення розміру заробітної плати за травень 2017 р. буде проведено перерахунок і за потребою донараховано або зменшено суму відпускних.
Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Це стосується і періоду, коли працівника наказом по підприємству переведено на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня.
Проте якщо йдеться про неповний робочий день (незалежно чи то з ініціативи працівника, чи роботодавця), то при розрахунку відпускних немає жодних відмінностей від звичайного розрахунку.
Приклад 5
Із січня 2017 р. за ініціативою роботодавця працівник виконує роботу на умовах неповного робочого тижня (чотири дні на тиждень з понеділка по четвер).
У червні 2017 р. працівник йде у щорічну відпустку на 14 календарних днів.
Заробітна плата за розрахунковий період червень 2016 р. — травень 2017 р. становить 51 360 грн.
Розрахуємо суму відпускних.
Кількість днів у розрахунковому періоді, коли працівник не працював у зв’язку із запровадженням неповного робочого тижня, становить 20 к. дн.
(3 к. дн. у січні + 4 к. дн. у лютому + 5 к. дн. у березні + 4 к. дн. у квітні + 4 к. дн. у травні).
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 334 к. дн. (354 к. дн. – 20 к. дн.).
Визначимо середньоденну заробітну плату: 51 360 грн : 334 к. дн. = 153,77 грн.
Сума відпускних становить: 153,77 грн × 14 к. дн. = 2 152,78 грн.
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності включається при розрахунку середньої заробітної плати для оплати відпусток.
Приклад 6
Працівник йде у щорічну відпустку у липні 2017 р. на 14 календарних днів. Розрахунковий період: липень 2016 р. — червень 2017 р. При цьому у березні 2017 р. працівник був на лікарняному. Заробітна плата за розрахунковий період — 93 290 грн, допомога по тимчасовій непрацездатності — 2 410 грн. Як обчислити відпускні?
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 354 к. дн.
Визначимо середньоденну заробітну плату:
(93 290 грн + 2 410 грн) : 354 к. дн. = 270,34 грн.
Сума відпускних становитиме: 270,34 грн × 14 к. дн. = 3 784,76 грн.
- Як правильно визначити період роботи, що дає право на щорічну основну відпустку працівниці, котра стала до роботи після відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку?
- Терміни та порядок надання відпусток жінкам, які мають дітей
- Надання та облік відпусток
- Предоставление дополнительного отпуска за работу с вредными и тяжелыми условиями труда (в вопросах и ответах)
- Відпустки: державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок їх надання
- Коли і якої тривалості надається відпустка працівникові, переведеному з іншого підприємства
- Документи для роботи
- Книга знань
- Виправлення помилок
- Дебіторська та кредиторська заборгованості
- Енциклопедія бухгалтерських проводок
- Запаси
- Інвентаризація
- Нематеріальні активи
- Облік за МСФЗ
- Облікова політика
- Оренда
- Основні засоби
- Фінансова звітність
- Виправлення помилок
- Облік у бюджетній сфері
- Бюджет
- Відшкодування збитків
- Енциклопедія бухгалтерських проводок
- Звітність
- Необоротні активи
- Облікова політика
- План рахунків
- Бюджет
- Окремі господарські операції
- Відпустки
- Відрядження
- Дивіденди
- Звичайні ціни
- Іноземна валюта та курсові різниці
- Лікарняні та декретні
- Навчання працівників
- Оплата праці
- Передплата періодики
- Поворотна фінансова допомога
- Подарунки, додаткові блага та матеріальна допомога
- Податок на прибуток
- Позики
- Посередницькі операції
- Реклама
- Торгові патенти та ліцензії
- Штрафи
- Відпустки
розширений
пошук
Звільнення і відпустка: «зранку гроші — увечері стільці»?
Правовою основою для врегулювання всіх трудових відносин в Україні, в т.ч. що стосуються питання додаткових відпусток, є Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП). Вузькоспеціалізованим нормативно-правовим актом, який присвячений саме питанню відпусток, є Закон України «Про відпустки».
Існують ще й інші спеціальні закони, в яких є норми про відпустки. Але про це ми поговоримо далі.
Щорічно роботодавець складає графік відпусток, де визначається послідовність, в якій працівники будуть іти у відпустки. Така послідовність повинна максимально відповідати як інтересам працівників, так і забезпечувати безперебійне продовження функціонування підприємства під час їх відсутності
Ця черговість не є чимось таким, чого не можна змінити або відкоригувати. Якщо виникають якісь обставини, що вимагають зміни часу надання відпусток, то працівник і роботодавець можуть за взаємною згодою відступити від черговості, прописаної в графіку.
Для отримання щорічної додаткової відпустки працівник повинен звернутися до керівника із заявою про надання додаткової відпустки. Заява на додаткову оплачувану відпустку подається заздалегідь, не менше ніж за 2 тижні до дати початку відпустки.
Керівник приймає рішення і видає розпорядчий акт у формі наказу на додаткову оплачувану відпустку (або розпорядження). У розпорядчому акті вказується, за який робочий період надається ця відпустка, його початкова та кінцева дата, необхідність здійснити розрахунок відпускних. Працівник має право ознайомитися з наказом.
Можна додаткову відпустку приєднати до основної або ж брати їх окремо. Для деяких осіб відпустка може надаватися в конкретні періоди року, в залежності від специфіки їх професії, або суміжної діяльності, навчання і т.д.
Щорічна основна та додаткова відпустка можуть надаватися тривалістю, яка сумарно не перевищує 59 (а в окремих випадках – 69) календарних днів.
Додаткова відпустка на підприємствах, де робота має негативний вплив на здоров’я і де є шкідливі виробничі фактори, щорічно надається в залежності від професії і галузі виробництва до 35 днів. Переліки таких професій та виробництв, робота на яких дає право на цей вид відпустки затверджені спеціальними Списками, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1290.
До галузей з шкідливими і важкими умовами праці відносяться, наприклад:
- видобувна промисловість;
- металургія;
- хімічне виробництво;
- виробництво електроенергії, газу та води;
- виробництво обладнання для радіо, телебачення та зв’язку;
- авіаційне та оборонне виробництва;
- будівництво та ін. галузі.
Оплачувана щорічна додаткова відпустка до 35 днів надається також працівникам, діяльність яких несе підвищене навантаження емоційного, інтелектуального, нервового характеру або ризик для здоров’я.
Це, зокрема, такі сфери діяльності, як:
- охорони здоров’я, освіти і соціальна допомога;
- інфекційні та туберкульозні (протитуберкульозні) лікувально-профілактичні установи;
- роздрібна торгівля фармацевтичними товарами;
- надання ритуальних послуг;
- роботи в особливих природних умовах та ін.
Особи, яким встановлено ненормований робочий час, мають право на щорічну додаткову відпустку тривалістю до 7 днів. Це право виникає через специфіку характеру праці людей з ненормованим робочим днем, коли кожен робочий день може мати різну тривалість.
Якщо потрібно, такі працівники виконують роботу понад норму. Але цей режим праці і надурочний – не одне й те саме. Щорічна відпустка за ненормований робочий день є компенсацією не тільки за додаткове навантаження, а й за особливості такого типу робочого часу.
Питання про конкретну тривалість цієї відпустки регулюється колективним договором.
Відпустка з послідуючим звільненням
Законодавство України дає можливість працівникові самостійно розпорядитися своїми невикористаними відпустками при звільненні. Працівник може вимагати надати йому невикористану щорічну (додаткову та/або основну) оплачувану відпустку, а після цього звільнити його. Тоді датою звільнення буде вважатися останній день відпустки, обчисленої сумарно (тобто обох її видів).
І навіть якщо людина працювала за строковим договором і час відпустки перевищить термін його дії, все одно зберігається можливість реалізувати таке право. Трудовий договір в такому випадку триває до закінчення відпустки.
Інша альтернатива для працівника, який звільняється, – отримати грошову компенсацію за додаткову відпустку при звільненні. Норма про виплати грошової компенсації поширюється на невикористані календарні дні всіх видів щорічної додаткової оплачуваної відпустки, про які ми говорили в цій статті.
Крім цього, компенсації підлягає також ще один вид додаткової соціальної відпустки, про який ми не згадували: відпустка працівникам, які мають дітей або так звана соціальна відпустка.
Розмір та механізм її нарахування прописаний у постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8.02.1995 р.
Кількість днів відпустки вираховується пропорційно відпрацьованому періоду. Розмір компенсаційної виплати визначається за правилами, які діють при підрахунку середнього заробітку за час відпустки.
Тривалість щорічних відпусток визначають Закон про відпустки, КЗпП та інші нормативно-правові акти.
Розраховують тривалість щорічних відпусток у календарних днях незалежно від режимів і графіків роботи підприємства ( ст. 5 Закону про відпустки)
Тобто, наприклад, робота на умовах неповного робочого часу (неповного робочого дня і неповного робочого тижня) не зменшує тривалість щорічних відпусток.
Якщо тривалість щорічної відпустки в окремих нормативно-правових актах установлено в робочих днях, то для перерахунку робочих днів у календарні застосовують таку формулу (див. лист Мінпраці від 12.02.97 р. № 10/2-493):
Nк. дн. = Nроб. дн. х 7 : 6,
де Nк. дн. — тривалість щорічної відпустки в календарних днях;
Nроб. дн. — тривалість щорічної відпустки в робочих днях;
7 — тривалість тижня в календарних днях;
6 — тривалість тижня в робочих днях, відповідно до якої обчислювалася тривалість відпустки до набуття чинності Законом про відпустки (до 01.01.97 р.).
Загальна тривалість щорічних основної і додаткових відпусток за відпрацьований робочий рік не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів (ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки).
Щорічні основну та додаткові відпустки надавайте з таким розрахунком, щоб працівники використовували їх, по можливості, до закінчення робочого року.
Важливо! При визначенні тривалості щорічної відпустки святкові та неробочі дні не обліковують* (ч. 2 ст. 5 Закону про відпустки). Виходить, що на святкові та неробочі дні відпустка подовжується, але вони не оплачуються.
* Також святкові та неробочі дні не враховують при визначенні тривалості додаткової соціальної відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Проте соціальні відпустки ми у цьому спецвипуску не розглядатимемо.
Нагадаємо, що святкових і неробочих днів у нашій країні наразі 11 (ст. 73 КЗпП). Перелічимо їх:
1 січня — Новий рік;
7 січня — Різдво Христове;
8 березня — Міжнародний жіночий день;
1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;
9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
28 червня — День Конституції України;
24 серпня — День незалежності України;
14 жовтня — День захисника України;
один день (неділя) — Пасха (Великдень) (у 2016 році — 1 травня, у 2017 році — 16 квітня);
один день (неділя) — Трійця (у 2016 році — 19 червня, у 2017 році — 4 червня).
Що стосується вихідних днів, то вони увійдуть до загальної тривалості відпусток як будь-які інші календарні дні.
Приклад 1.4. Згідно з графіком відпусток працівнику Мироненку С. П. буде надано щорічну основну відпустку з 22 травня 2017 року тривалістю 24 календарні дні.
У цьому випадку на період відпустки припадає 1 неробочий день — 4 червня (Трійця). У зв’язку з цим тривалість відпустки працівника збільшується на цей день. Тобто працівник перебуватиме у відпустці з 22 травня по 15 червня 2017 року включно.
Проте оплачено при цьому буде не 25, а 24 дні щорічної відпустки
Увага! Якщо працівники до набуття чинності Законом про відпустки (до 01.01.97 р.) користувалися правом на відпустку більшої тривалості, ніж установлена чинними нормативно-правовими актами, за ними зберігається відпустка раніше встановленої тривалості (п. 2 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 505/96-ВР). Цей привілей діє протягом усього часу їх роботи на цьому підприємстві за наявності умов, за яких надавалася така відпустка.
Проте якщо такі працівники в період з 01.01.97 р. змінювали місце роботи, посаду чи професію, право на збереження раніше встановленої тривалості відпустки вони втрачають (див. лист Мінсоцполітики від 24.10.2011 р. № 391/13/116-11).
Тривалість щорічної основної відпустки буває різною для різних категорій працівників. Проте вона не може бути менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік. Так установлюютьст. 75 КЗпП і ст. 6 Закону про відпустки.
Відпрацьований робочий рік обчислюється з дня укладення із працівником трудового договору
Зауважте: відпустка повної тривалості за перший рік роботи в нинішнього роботодавця надається тільки тим працівникам, які безперервно пропрацювали в нього не менше 6 місяців. Виняток становлять тільки деякі категорії новачків, про які ви можете дізнатися з підрозділу 1.6.
А якщо працівник бажає піти у відпустку до закінчення такого 6-місячного періоду і роботодавець не проти цього? Тоді тривалість відпустки такого працівника буде не 24 календарних дні, а менше. Тобто громадянин, який ще не набрав піврічного стажу, теж має право на щорічну відпустку, але її тривалість буде пропорційна відпрацьованому часу (ч. 6 ст. 10 Закону про відпустки).
Набагато приємніше можуть почуватися «бувалі», адже щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи на підприємстві надають у будь-який період відповідного робочого року за графіком відпусток (ч. 9 і 10 ст. 10 Закону про відпустки).
Також щорічна основна відпустка може бути менше 24 календарних днів у тимчасових і сезонних працівників. Тривалість відпустки для них визначають теж пропорційно відпрацьованому часу (ч. 9 ст. 6 Закону про відпустки).
Наприклад, сезонного працівника прийняли на роботу на 4 місяці з 15 травня по 14 вересня 2017 року включно (120 календарних днів за мінусом святкових і неробочих). Звичайна тривалість щорічної основної відпустки — 24 календарних дні.
За зазначений період роботи працівник може розраховувати на 8 календарних днів відпустки (24 к. дн. : 354 к. дн. х 120 к. дн.)*.
* Детальніше про розрахунок кількості днів відпустки за неповний робочий рік див. у підрозділі 1.6.
Цікаво, чи є щасливчики, яким «світить» більше 24 календарних днів відпустки?
Так, окремим категоріям працівників Закон про відпустки та інші нормативно-правові акти встановлюють триваліші строки щорічної основної відпустки.
Давайте поглянемо у табл. 1.2, кому з працівників яка відпустка належить.
Таблиця 1.2. Тривалість щорічної основної відпустки
| № з/п | Категорія працівників | Тривалість щорічної основної відпустки | Нормативно-правовий акт | ||||||||||||||||||||||||||||||
| 1 | Будь-який працівник | Не менше 24 календарних днів | Ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки | ||||||||||||||||||||||||||||||
| 2 | Працівники, зайняті на підземних гірничих роботах і в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною до 150 метрів | 24 календарних дні із збільшенням на 4 календарних дні (тобто до 28 календарних днів) при стажі роботи на даному підприємстві 2 роки і більше | Ч. 3 ст. 6 Закону про відпустки | ||||||||||||||||||||||||||||||
| 3 | Працівники, зайняті на підземних гірничих роботах і в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною 150 метрів і нижче | 28 календарних днів незалежно від стажу роботи | |||||||||||||||||||||||||||||||
| 4 | Працівники лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв (за Списком № 570) | 28 календарних днів | Ч. 4 ст. 6 Закону про відпустки | ||||||||||||||||||||||||||||||
| 5 | Промислово-виробничий персонал вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятий на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів, рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин | 24 календарних дні із збільшенням за кожних 2 відпрацьованих роки* на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів | Ч. 2 ст. 6 Закону про відпустки | ||||||||||||||||||||||||||||||
| * Формулювання «за кожних 2 відпрацьованих роки» означає, що час виконання зазначених робіт потрібно підсумовувати незалежно від наявності перерв у роботі та їх тривалості, а також від того, на одному або декількох підприємствах працівник виконував ці роботи (див. листи Мінпраці від 15.07.2009 р. № 178/13/116-09 і від 14.04.2011 р. № 116/13/116-11).
Відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці Щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці передбачено ст. 7 Закону про відпустки для працівників, які зайняті на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів. Максимальну тривалість такої відпустки визначає Список № 1290-1. А ось її конкретну тривалість з урахуванням такого максимуму підприємство встановлює самостійно в колективному або трудовому договорі. При цьому слід ураховувати: 1) результати атестації робочих місць за умовами праці. Показники та критерії умов праці, за якими надають щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, затверджені спільним наказом МОЗ та Мінпраці від 31.12.97 р. № 383/55; 2) час зайнятості працівників у цих умовах. До розрахунку часу, що дає право на додаткову відпустку, зараховують тільки ті дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах із шкідливими та важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого часу. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці Відпустка за роботу з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням / в особливих умовах. Таку відпустку надають окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я ( п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки). Максимальну тривалість такої відпустки визначає Список № 1290-2. При цьому конкретну тривалість відпустки встановлюють у колективному або трудовому договорі залежно від часу зайнятості працівників у відповідних умовах. До розрахунку часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховують дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого часу, установленої для працівників таких виробництв, робіт, професій і посад. Вести облік часу, відпрацьованого в «нервових»/особливих умовах, — обов’язок роботодавця. Робить це він у зручній для себе формі Таку додаткову відпустку надають пропорційно часу, відпрацьованому на роботі або посаді, що дає право на цю відпустку. Стаж і фактичну тривалість відпустки розраховують щодо кожного працівника, який має на неї право. Цікаво, а чи надається додаткова відпустка працівникам, які працюють із комп’ютером? Чи можна розглядати таку роботу як важку чи шкідливу або як роботу з особливим характером праці? Якщо дотримано всіх правил з охорони праці при роботі з комп’ютером (ДСанПіН 3.3.2.007-98, Правила № 65), таку роботу не розглядають як важку або шкідливу (див. лист Мінсоцполітики від 11.08.2014 р. № 348/13/116-14). Тобто відпустка на підставі ст. 7 Закону про відпустки (див. вище) працівникам не надається. Проте навряд чи хтось сперечатиметься з тим, що робота на персональному комп’ютері пов’язана з підвищеним зоровим та нервово-емоційним напруженням. Не даремно ж про її особливий статус нам говорить п. 58 розд. XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку № 1290-2. Відповідно до нього працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, установлену у п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки. Але чи можна віднести до таких «машин» сьогоднішні персональні комп’ютери? Мінсоцполітики в листах від 24.12.2013 р. № 152/13/82-13 і від 11.08.2014 р. № 348/13/116-14 упевнено говорить — ТАК! Причому вид монітора, на якому працює працівник, для цілей надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці значення не має. Щоправда, працівник може використовувати право на додаткову «комп’ютерну» відпустку при виконанні певних умов. Яких саме? Зараз розповімо. Вище ми вже зазначили, що додаткову відпустку за особливий характер праці встановлено в п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки. Так-от, цю відпустку не надають працівникам, тривалість відпусток яким визначена не Законом про відпустки, а іншими законодавчими актами (наприклад, держслужбовцям, посадовим особам органів місцевого самоврядування, суддям, прокурорам). Урахуйте: перелік посад (професій), робота на яких дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці за роботу з комп’ютером, слід навести в колдоговорі (іншому нормативному акті роботодавця). Заява на відпустку з подальшим звільненням!Щоб спокійно відправити працівника відпочивати, потрібно знати, чи дозволяє його стаж роботи на вашому підприємстві скористатися правом на відпустку. Відпускний стаж, тобто стаж роботи, який дає право на щорічну відпустку (як основну, так і додаткові), визначають відповідно до ст. 82 КЗпП і ст. 9 Закону про відпустки. За загальним правилом відпускний стаж обчислюють з першого дня прийняття працівника на роботу. Тобто щоразу, звільняючись з попереднього місця роботи і влаштовуючись до нового роботодавця, працівник починає заново заробляти собі стаж, що дає право на щорічну відпустку. Виняток із цього правила — ситуація, коли працівник прийнятий на роботу в порядку переведення з іншого підприємства і при цьому повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не отримав за них грошову компенсацію. У цьому випадку йому пощастило ☺ — до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки на новому місці роботи, зараховують час, за який працівник не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи (ч. 3 ст. 9 Закону про відпустки). Хочете знати, які періоди входять до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку? Тоді скористайтеся табл. 1.4. Таблиця 1.4. Стаж роботи, що дає право на щорічну відпустку
| |||||||||||||||||||||||||||||||||